І. Після літніх теплих гроз
За пожовклим листям вирій
Не забуду сотні поз,
Що з тобою, люба, вивчив.
Ми не їздили на море,
Ціле літо в моїм ліжку.
Ні, не Святязь, ні у гори-
Ми кохались вголос, нишком.

п: Скільки б світ не давав мені шансів-
Попа твоя буде завжди здаватись
Рідним маяком у хвилях буднів і свят.
Маршрутка... Проспект Волі... Не виходь- присядь.

ІІ. Після всіх наших ночей,
О-о-о, коли зривався голос,
В голові твої слова:
"Ти, ти невиправний, Колос!"
Скоро буде 25.
Мої очі, як в 15.
В мене мало пропозицій,
Може просто пої...

п: Скільки б світ не давав мені шансів-
Попа твоя буде завжди здаватись
Рідним маяком у хвилях буднів і свят.
Маршрутка... Проспект Волі... Не виходь- присядь.

ІІІ. Ти сьогодні дуже злишся.
Моя люба, маєш право.
Я забув, як тебе звати,
Не-е, не найкращі справи.
Скоро прийдуть снігопади,
Ти не будеш більше критись,
У моїм затишним ліжку
Можна цілу вічність грітись.

п: Скільки б світ не давав мені шансів-
Попа твоя буде завжди здаватись
Рідним маяком у хвилях буднів і свят.
Маршрутка... Проспект Волі... Не виходь- присядь.

Скільки б світ не давав мені шансів-
Попа твоя буде завжди здаватись
Рідним маяком у хвилях буднів і свят.
Маршрутка... Проспект Волі... Не виходь- присядь...