У літню теплу ніч наснився сон мені,
З твоїх сумних очей покотилась сльоза,
Розмова віч-на-віч, і я дав слово тобі,
Подалі від людей, сказала, буду сама.

Поплач... Поплач...
Поплач... Поплач...
Хоч не за мною, але поплач.

З мрійливими зорями, що кохаються світанком там,
Повернусь я один і як завжди ні з чим,
Хвилина радості, а далі смуток, печаль...
Навіщо це мені? Я буду краще, як ти... cам...

Поплач... Поплач...
Поплач... Поплач...
Поплач... Поплач...
Хоч не за мною, але поплач.