Кленовий вогонь 
Кому Вниz 
Як стріла до виднокола, 
Час у даль летить. 
Сипле осінь вже додолу 
Барви верховіть. 
І сьогодні дав листя. 
У руках – пломінь, 
Про далеку осінь 
Спомин. Спомин. 

Як осінню акварель 
Вибілить зима, 
Долетить віолончелі музика сумна. 
Хай сніговій! 
Та мене зігріє 
Той жаркий пломінь, 
Що ти дав мені на спомин. Спомин. Спомин. 

Не згаси вогонь холодом. 
Спалах листя у волосся 
Я вплету тобі, щоб збулося. 
Не згаси вогонь холодом. 

А зима співа недовго 
В мареві доріг 
І від листя золотого – сніг запала. 
Запалає сніг і весна – 
Як любов твоя. 
Принесе травнева повінь 
Лист кленовий – давній спомин. Спомин. 

Не згаси вогонь холодом долонь. 
Спалах листя у волосся я вплету тобі, щоб збулося. 
Не згаси вогонь холодом.