МОЯ ГАРМОНІЯ

Осінній туман вперемішку із димом,
В'язаний шалик в чотири обкрута.
Кава, заварена "львівським чином",
Булочка з присмаком щастя й кунжута.
Джакузі для листя в холодних калюжах,
Сміття, що горить, забираючи горе.
Підставляю обличчя я зливі байдуже
І цілую краплини небесного моря.
Спокійні дерева із поглядом сонним
Проводжають, киваючи сірим фігурам.
Парасолька кольору стиглих лимонів
Усміхається мокрим, зіщуленим мурам.
За вологу гармонію дякую Богу
І молюся на осінь, як древні жерці.
Вже не треба. Не хочу - нікого,нічого,
Гріючи пальці в твоїй теплій руці....