Взяв би я бандуру
          Та й заграв, що знав.
               |
Через ту бандуру       | (2)
              |
Бандуристом став.      |

А все через очі,
Коли б я їх мав,
За ті карі очі         |
Душу б я віддав        | (2)

Марусенько, люба,
Пожалій мене,
Візьми моє серце,      |
Дай мені своє.         | (2)

Маруся не чує,
Серця не дає,
З іншими жартує —      |
Жалю завдає.           | (2)

Де крим за горами,
Де сонечо сяє,
Там моя голубка        |
З жалю завмирає.