Я не твій брат, ти не сестра моя
 Ніколи не розказуй мені
 Хто і в чому є винен, на нашій землі –
 Люди, як кораблі
 Кожен пливе поки хвиля несе
 І поки глибока вода
 Глибока і темна до самого дна
 До самого-самого дна

 На глибині зустрічаються всі
 Так ніби в морі місця нема
 І труться бортами, аж стогне земля
 Від зависті, підлості й зла
 Хтось не доплив, бо йому помогли
 Набрати повні трюми води
 Бо стати героями тої війни
 Дуже хотіли вони

 Приспів:
 А до берега тихо хвилі несуть
 Поранені душі живих кораблів
 А від берега знову в море ідуть
 Ті, хто вірив і правду знати хотів

 Наш океан знає більше, ніж ми –
 Секрети всі у нього на дні
 А ми ходим зверху, великі й малі –
 Люди як кораблі
 Гордо пливем і не вірить ніхто,
 Що ним зацікавилось зло
 І серед вітрів ми не чуєм щурів,
 Які прогризають нам дно

 Приспів (2)