Сонце низенько, вечiр близенько,
Вийди до мене, моє серденько!

Ой, вийди, вийди, та не барися,
Моє серденько розвеселиться.

Ой, вийди, вийди, серденько Галю,
Серденько, рибонько, дорогий кришталю!

Ой, вийди, вийди, не бiйсь морозу, -
Я твоï нiженьки в шапочку вложу.

Через рiченьку, через болото
Подай рученьку, моє золото!

Через рiченьку, через биструю
Подай рученьку, подай другую!

Ой, бiда, бiда, який я вдався, -
Брiв через рiченьку, та не вмивався.

Ой, завернуся та умиюся,
На свою милую хоч подивлюся.

«Ой, не вертайся та не вмивайся,
Ти ж менi, серденько, й так сподобався.

Ой, там криниця пiд перелазом –
Вмиємось, серденько, обоє разом.

Моя хустина шовками шита –
Утремось, серденько, хоч буду бита.

Битиме мати, знатиму, за що:
За тебе, серденько, не за ледащо!»

Последняя строка куплетов повторяется