Ніхто не поринав так глибоко як Жак Кусто ,
 проте свідомість глибока і 206 кісток ,
 що не спливають як гівно . а все дедалі тонуть ,
 життя- це механізм , люди-деталі , яких повно.
 Я би поміняв давним давно живих на мертвих,
 що там , що там , понад 200 кісток проплачених в конвертах ,
 кого назвать тепер опорою?
 коли в одного порево , а інші всі психічно хворі.
 Ти відпусти – гріхи на зовні ,
 можливо суїцид – це вихід від ночей безсонних?
 з екранів щоденна масовка ,
 як будеш вішатися то не вішайся надто високо.

 якщо шкіра стіна – то лезо заряд бронебійний ,
 як не старайся та не кинусь я в твої обійми ,
 бо мені тепер байдуже ,
 альтер-его домінує – а ти поки одужуй.
 Тобі добра – брат , а мені трішки розпусти .
 бо в ворота Раю – знаю мене не пропустять,
 залишається вбиватися двічі на день,
 біччес напевно тут блеє , під час розпустних ідей.
 Комусь тут жарти – а комусь як із носа вода ,
 комусь пофартить – когось винесуть так як видав ,
 давай гет даун – на три метра під рівнем землі ,
 тут залишаться ті тільки фото із кучі нулів.
 Природа зберігає вид – а не тих індивідів ,
 з нами на ви , тільки померші і талановиті ,
 опариші нам будуть друзями років на 100,
 пуста свідомість в нас – і 206 кісток…..