Де тихо спокій впаде на тім'я і невловимо накотить сльози,
Де на асфальті ще запах літа, та вже в багряне убралась осінь,
Я повертаюсь знову додому.

Де в кожнім кроці луна дитинства, що нам так довго ще вчора снилось,
Тут так багато перемінилось, та все ж, що мало, таки здійснилось!
Я повертаюсь знову додому.

Де всі дороги навік зійшлися і віднайшлися ураз у тобі,
Де твої квіти в моїм колоссі, де твоє сонце в моїм небі,
Я повертаюсь знову додому.