Плаче скрипка, посеред вуличних стін
Посеред людей тих, що зводили їх
Молода дівчина прийшла сюди в простому вбранні
Щоб виливати свою душу за копійки
Поряд мати - тягне струну, проклинаючи життя
Змушує грати доньку, бо соромиться сама
А вона грає за безцінь для прохожих людей
Мріє жити як вони, не досипаючи ночей
Бачила одні й ті ж самі сни, де вона в родині 
Жила колись, де була щаслива - так і повинно бути
Та певно, не все в житті (все) вкрите шовком
Частина ряднини така, що хочеш вити вовком
Можливо не довго лишилось стояти дівчині
Промайнуть ці часи, зникнуть бідності хвилі
Вона має на це надію, тримає скрипку слабкими 

руками
За себе, за маму, за них обох ходить до храму!
Незламна, нездоланна, життям нескорина
Бориться, а ти повз неї проходиш галопом
І не знаєш, що коїться в неї вдома, в серці
Жалкуєш тих копійок, а для декого з них
Ці кошти як оберіг від голоду - на хліб 
Щоб завтра ти знов почув чарівні звуки ці
І задумався над цим колись в скрутну хвилину
Що ці дві скрипальки - це дві справжні Людини!

Спів у мою душу завітай
Грає тихо скрипка самота
Почуття та мрії крижані
Бачу вогник тільки у вісні
Щастя чую ходить поруч!
Кличу я його на поміч
Та моя надія зникла... плаче скрипка...

Як завжди - о сьомій ранку вона прокидається
Не думає про навчання як належно, а готується
Морально до гри на скрипці після школи
Думки про погляди, які не забути ніколи
Між перехожих помічає на знайомих схожих
Вона ховає очі, а скрипка грає, мелодію шепоче
Для неї ця секунда триває немовби годину
Дівчина не знає, розмірковує - у чому вона винна!
Перед цим світом, перед цими людьми
У котре бракує сміливості до неї підійти
Послухай як струна (послухай) розкриває муки
Мов почутий дотик долоні крутить, мучить
Задля чого, задля кого - чи є в неї такі?
Море почуттів, та грає для подальших днів
Німіє тіло молоде, тремтить, як не пощастило
Зараз скрипка грає - вселяє великі надії
Попри всі події в її житті негативні
Навіть такі, як на вулиці руки пртягнуті
Вона всю свою біль, яка зібралась, топить в музиці
Крики душі не чує, зоставляє в середині
Десь там в глибині заховані, з горем поховані
Ні, ні... виривається у неї іноді
Коли дівчина лишається з думками на самоті
Та живуть мрії в чистім серці народжені!

Спів у мою душу завітай
Грає тихо скрипка самота
Почуття та мрії крижані
Бачу вогник тільки у вісні
Щастя чую ходить поруч!
Кличу я його на поміч
Та моя надія зникла... плаче скрипка...