Музика Павла Дворського
Слова Григорія Глієру

Тиша торкається рук,
тиша повітрям тече.
Моя за тобою жура
пречаєно душу пече,
Трояндо!

Через кайдани твої,
лагідний блиск кришталю
ще мить почорніла мені
надрізана ніжка твоя...
Трояндо!

Ти, що в пісні дрозда
летіла з вітрами в даль,
Сама у солодкому сні
одягала чистий кришталь.

Ти, що в пісні дрозда
летіла з вітрами в даль,
Сама у солодкому сні
одягала чистий кришталь.
Трояндо!

Ти, що пахтіла в саду
біля старої стіни,
для мене сестрою була,
була як цариця весни.
Трояндо!

Де сорочка твоя з роси?
Де ж він твій оборонець-друг?
Полишу я в тиші, журбі -
тиша торкається рук...
Трояндо

Ти, що в пісні дрозда
летіла з вітрами в даль,
Сама у солодкому сні
одягала чистий кришталь.

Ти, що в пісні дрозда
летіла з вітрами в даль,
Сама у солодкому сні
одягала чистий кришталь.
Трояндо!
Трояндо!
Трояндо!