Зима, зима, зима, зима.
Зняла мої ручні гальма.
Чимось білим літо вбила.
Зима, зима, зима, зима.
Звела, зараза, з розума.
І не шкода голольода.
В'язнями, зими, зими.
По парадних стигли ми,
Невідомими, стали ми знайомими.
Довелося ще раз її бачити прикрас.
Біла кома на моїх балконах.
Питаю я як
Тепер відшукати себе.
Питаю я де
Того, що було вже не буде.
Ти визначи час.
Ніколи, а може ще раз.
Невдовзі зима занесе
Все, що так зігрівало нас.
Холодний, модний, водний тік.
Від неї біг, до тебе втік.
Кучугури, так як ти не журять.
М’яка, мов пір’я і легка
Одвічна математика.
Врахувала, щоб тепла не стало.
Зима, зима, зима, зима.
Моя кохана і кума.
Приспали, не забули ми.
Білі впали килими.
Зима, зима, зима, зима.
Звела, зараза, з розума.
Біла кома на моїх балконах.
Питаю я як
Тепер відшукати себе.
Питаю я де
Того, що було не буде.
Ти визначи час.
Ніколи, а може ще раз.
Невдовзі зима занесе
Все, що так зігрівало нас.
Питаю я як
Тепер відшукати себе.
Питаю я де
Того, що було вже не буде.
Ти визначи час.
Ніколи, а може ще раз.
Невдовзі зима занесе
Все, що так зігрівало нас.
Зігрівало нас.