Чуєш?.. Вітри Вовками завили
 Там, у Нічній Височині?
 Чорним Крилом огорта Небо Ворон,
 Вкрива Небокрай у Зорянім Вбранні

Чуєш?.. 
 Крізь Вітру Вий б’ють Копитами
 Пульсуючий Простір, вкритий Льодами
 Коні Крижаних Вершників Велетнів Зими

Над Горами, над Лісами – Хмарами –
 Сніговими Сокілами
 Над Степами, над Курганами –
 Зорями Високими.

Над Горами, над Лісами – Хмарами –
 Сніговими Сокілами
 Над Степами, над Курганами –
 Зорями Високими.

Чуєш?.. Вітри Вовками завили
 З усюди несуться Вони
 Мчать, а за Ними летять Штормами
 Крижані Вершники Велетнів Зими

Мчать! І нікуди вкритися
 Від Інеїстих Мечів!
 Кричать! Тому Ґвалту Відлунням котитися,
 Відзвуком їх Крижаних Молотів.

Над Горами, над Лісами – Хмарами –
 Сніговими Сокілами
 Над Степами, над Курганами –
 Зорями Високими.

Над Горами, над Лісами – Хмарами –
 Сніговими Сокілами
 Над Степами, над Курганами –
 Зорями Високими.

Льодяними Іклами в Душу вгризеться
 Хижо з Серця Крові нап’ється
 Зграя Північна, що передвіщає Жахом,
 Вершників упереджає…

Над Горами, над Лісами – Хмарами –
 Сніговими Сокілами
 Над Степами, над Курганами –
 Зорями Високими.