Сиджу я край віконечка,
Й на  зорі споглядаю.
Сиджу я край віконечка,
Тай так собі думаю.

Чи прийдеш мила,
Ти, чи ні,
Що часто так мені снишся.
Підходжу ближче до вікна,
А, ти, стоїш смієшся.

Ага, мила, ага мила,
Як тяжко споглядати.
Личко твоє помарніло,
Краси вже не впізнати.

Тож дай, мила, вуста свої,
Нехай ще раз поцілую.
Серце моє горить вогнем,
Любов до Тебе я чую.

Любов, кохання, мов той цвіт,
Що буйно розквітає.
Мов той метелик молодий,
Що високо літає.

Тож бережіть серця свої,
Щоб не кохалися зрана.
Бо відцвітуть сади навесні, 
Не вернеться кохання.