Жила собі христина носила макасіни
і українка щира була вона в душі
косу вона любила літала мов на крилах
на пару не спішила бо це не сенс в житті

зарання підймалась до пари готувалась
і добре наїдалась коли в берізку йшла
самотня як вовчиця їй рано в ліжку спиться
вкраїною гордиться бо тут її життя

На ніч вона читає молитву тихо,скраю
і тітку поважає вона їй краща всіх
колег не попускає та діло добре знає
бабло з усіх здирає їй 18 літ