Летить галка через балку

Слова Тараса Шевченка

Летить галка через балку,
Літаючи, кряче,
Молодая дівчинонька
Ходить гаєм, плаче.

Не пускає її мати
Вранці до криниці,
Ні жито жать, ні льону брать,
Ні на вечорниці.

Раз увечері пізненько,
Як мати заснула,
Вийшла слухать соловейка,
Мов зроду не чула.

Вийшла, стала під вербою
Та й дивилась в воду.
— Нащо мені, моя мати,
Дала таку вроду?

Виписала чорні брови,
Та ще й очі карі.
Усе дала для любові,
Та не дала пари.

Краще було, моя мати,
Цих брів не давати,
Краще було, моя мати,
Щастя-долю дати".