Зустріла я дві пісеньки
Та й стала їх питати:
Яку із них послухати,
Яку із них співати?
Одна була веселою,
А друга сумувала:
Напевно, зла чаклунка
Її зачарувала.

Одна - усе сміялася,
А друга - все журилась,
Сумними оченятами
Услід мені дивилась.
Якби чарівну паличку
В руках своїх я мала,
Моя сумная пісенька   |
Веселою би стала!     | (2)

А я не мала палички,
Не вміла чаклувати,
Узяла я дві пісеньки
Та й стала їх співати.
Одна була веселою,    |
А друга сумувала      |
І я неначе в дзеркалі |
Себе у ній впізнала!