1ий куплет 1 текста, може не поймеш))

Как заебала эта хрень, из-за дня в день
иду по улице, а там прохожие, 
они друг на друга все так похожи. 
Вот девочки продают любовь за деньги или дозу радости, 
скажите мне хулы так много гадостей. 
Тихо листва шуршит под ногами, а я убитый в хламе, петляю ногами. 
Что-то накручиваю себе: "Ай да идите нахуй сами". 
Наполеонівські плани у меня в кармане, 
спешу к братушане, там все как обычно в хламе, кто то прилег на диване. 
И так до утра, потом все по кругу, меня трясет как убийцу с перепугу.
Заебал этот кашель, что-то подташнивает,
здоровья в ахуе, а я как обычно лахаю.
Вроде бы стал старше, но всеравно мажут эти 5ти етажкы...

2 текст

Колись давно я втратив спокій назавжди
 В мій дитячий світ ввірвалась кривда і правда
 Потоки сліз і радості переплітались в руслі
 І в русі тому шаленому зі мною були лиш друзі

За погляди мої і вподобання незвичні
 Критичні ситуації виникали періодично
 Вуличні бійки із бидлом мене гартували
 Реп і друзі зі мною і усі про це знали

Чим раз тим більше нові бажання і думки
 На папері у клітинку повставали рядки
 Ваня "біт серця" суміш цукру з перцем
 Кар’єра інженера, нерви, сцена нерви сцена!

Тепер вже репліки нові, читаєм нові вірші
 І кожен раз немов уперше, але удвічі більше
 Крилатих фраз злітає ввись кудись на рідній мові
 Різні за значенням, але не випадкові

Про те про се, про все, що кожного із хвилює
 І кожен хто почує на собі відчує
 Хто біль, хто радість, дехто мить передчуття
 Замислиться над вчинками і над словом "життя"

Нам вибирати не прийшлось, ми просто зрозуміли
 Коріння в землю вже вп’ялось, що зветься Україна
 Звідси думки, [bad word] тет, і рідна укр. мова
 Котрою вірші ми складаєм, і розкриваєм правду словом

Моя повага всім хто творить реп на рідній мові
 І доки буду сам творти, буду жити буду хтіти,
 Усім усіх переконати що правду можна розкривати
 Красивим українським словом, а не руським матом

Такі як ми солдати реп строй бата будуть будувати
 Багатоповерхові вежі, аби з них насрати
 На всіх хто гнобить слово українське й українську мову
 На всіх хто націю хоче втопити у лайні чужому

З силою Вірастюка і ударом Кличка
 Розібєм на друзки будь якого мудака
 Розщепимо на атоми і зліпимо людину
 Щоб поважала і любила всім серцем Україну

І в цьому неодмінно нам наше слово допоможе
 Не може а напевне – воно на ліки схоже
 Дзвінке правдиве Українське щире чисте
 Нанизане на музику немов коралове намисто

Наша репліка і кожне її слово
 Як за пазуху гаряче розплавлене оливо
 Із смаком гіркоти червоної калини
 На українській мові для кожної людини

Увінчане вінком лавровим котрий ми сплели
 За роки праці і старань натхнень бажань розчарувань
 У нероз’ємнім з’єднанні музики і слів
 Усе від нас тобі, усе що ти хотів

Ми творимо для вас – якщо не так – прошу пробачте
 З повагою від репліки – до всіх ви так і знайте
 Зі смаком гіркоти червоної калини
 На українській мові – адже ми всі єдині...