І
Восени так солодко чіплятись за минуле
Раз прийшли у груди ті, кого нема вже. З ними
те, чого не буде: сіли, побалакали, поплакали.
Тоді між хмарами у небі ще були сині плями. Так буває восени.
Іноді так солодко бити по собі минулим.
Так, щоб без тями (мамо-мамо-мамо).
Знаєш, хтось у голові моїй ріже дірку. Звідти пустить кіноплівку -
чорно-білим по живому: на, пригадуй, як буває восени
В тумані вчора бачив вранці сірі башти
Знаєш, з них очима вікна. Іноді зненацька страшно
Ніби шось важливе дуже вчора я програв в азарті
Їду ось тепер в плацкарті туди, де буду довго…
Тепер я знаю, як буває восени
Я питав. Може чув хто, може, ні.

ІІ
Восени скрізь жовте. Сині плями позникали
Я питав - куди? Коли? Чі є на цьому дні корали?
Шось відповіло: нє-а. Шось посміхнулось криво
Я відчув, що все даремно, що все мимо. Пішла злива.
Как-как-кап-кап. Як сльози із очей Марусі
Мокрі люди в однині. Може, плачуть. Може, ні
Немов бабусі шорхають додому, як в ніч
зникають з неба плями сині. Знаєш, так буває...
Зробивши сальто, листя вниз стрибало, як
у цирку люди. Йшли дощі, як під копірку. Та, як
зірки вранці рано, все, жовтіючи, зникало. Тим часом
десь у небі мої хмари плями сірі знов плясали в однині
Тепер я знаю, як буває восени
Я питав. Може чув хто, може, ні.

ІІІ
Далі все мовчало довго. Трохи змерз я. Був ранок сивий
Та новим асфальтом білим (що ж робити?) пішов додому
Я та сніг не розуміли. Сталось що? Навіщо? Чому?
Що я питав так довго вчора… у мікрофона...
"
***
крихітка цахес
Восени так солодко чіплятись за минуле.
Раз прийшли у груди ті, кого нема вже.
З ними ті, кого не буде
Іноді так солодко бити по собі минулим.
Знаєш, хтось у голові моїй прорізав дірку.
Звідти кіноплівка – чорно-білим по живому ріже

Приспів:
Тепер я знаю... (3)
Тепер я знаю, як буває восени...
Восени... (3)

Восени скрізь жовте. Сині плями позникали.
Все даремно. Злива. Мокрі люди в однині.
І в ніч зникають з неба плями сині.
В тумані вчора сірі башти.
Зробивши сальто, листя вниз стрибало.
Іноді зненацька страшно.

Приспів

Далі все мовчало довго. Трохи змерзла. Був ранок сивий.
Та новим асфальтом білим пішла додому.
Я та сніг не розуміли. Сталось що? Навіщо? Чому?
Що питала довго вчора... у мікрофона...

Тепер я знаю, як буває, як буває восени
Я питала, я питала, може чув хто, може, ні.

Приспів:
Тепер я знаю, як буває... (3)
Тепер я знаю, як буває восени
Восени... (3)