Ти запалиш колись світло любові в очах, і переможе воно
часу нестримний біг
В лихоманці біжить цей божевільний світ, і ти зруйнуєш одну
з його жахливих мрій
З серця викинь ти усі сумніви, і чого бажаєш, будь ласка, скажи.
Повідай - чи цей жадний світ має шанс якийсь зустріти світанок новий – тендітний і неясний?
Бачила я у своїх дитячих снах, Наче чаклунство, забуте в старих віках,
Знову побачити хочу посмішку, що знищить горе і сум навколо нас   
В моїх дрижачих від страху тонких руках розквітне мужність, здолавши лютий жах   
Все, чому вірю я – це мої почуття.
Що пробудять світло любові до життя.