Люблю твої я береги,
Де сам Дніпро на гуслях грає,
Люблю твої задумливі луги
І острови, що називаю раєм.

Яка шовкова тут трава,
Які в гаїв зелені гриви,
Хто на Оболоні не бував,
Той не бачив Київ.

Приспів:
О, справжнє диво, диво світу,
Моя ти рідна Оболонь,
Перлина чиста, озер намисто,
Я п’ю красу з твоїх долонь. (ост 2 рядки – 2)

Блакитна квітка на вітрах,
Тут воля для душі природи,
Ти, Оболонь, земна моя зоря,
Як я люблю твої джерельні води.

Тут в небесах блакить співа,
А у серцях квітують мрії,
Хто на Оболоні не бував,
Той не бачив Київ.