Я піду в далекі гори, на широкі полонини
 І попрошу вітру зворів, аби він не спав до днини.
 Щоб летів на вільних крилах на кичери і в діброви
 І дізнавсь, де моя мила – карі очі, чорні брови.

 Приспів:
 Мила моя, люба моя, світе ясен цвіт.
 Я несу в очах до тебе весь блакитний світ.
 Я несу любов-зажуру, мрію молоду,
 І цвітуть сади для мене, як до тебе йду.

 А як вітер з полонини прилетіти не захоче,
 Все одно знайду дівчину – чорні брови, карі очі.
 Перейду я бистрі ріки, і бескиди, і діброви
 І шляхи мені покажуть карі очі, чорні брови.