Аплодисменти! Ми повелись на фокус!
Повірили в ілюзію речей, де ми - вороги.
Втратили суть - для чого бути разом,
Упав зв"язок, упали й ми в образи,
Там зручно нам.
Ап-аллей-ап! Нам провернули фокус!
Ніхто із нас і не помітив, коли дім став чужим.
Розбили світ на вигідні частини,
І раптом стали обійми незручними всім, майже всім...

Все не так! Це обман! Ніхто перед небом не сам.
Там, над полюсами нагорі, ми сім міліардів - як один!
Все нетак! Це обман! Ніхто в цьому світі не сам.
Там над полюсами в небесах, ми сім міліардів - це одна душа!

Такі часи, хтось має стати першим,
Втерти носи надмінним і нестерпним нам! По рукам...
Білий листок і посмішку на згадку,
Лишити шанс почати все спочатку і довести...