Цей білий сніг дику гору обліг,
Навіть сліду тут нема...
Безлюдне неначе царство,
А царюю я сама...
І завиває вітер,
Пурга в серці зла
Втримати в собі силу не змогла...

Ти схаменись, то доведи 
Ти хороша і буде так завжди,
Сховай свій дар в душі на дно.
Вже все одно!

Все одно, все одно
На горі шугне воно.
Все одно, все одно
Я здалася вже давно.
Хай же лють, хай цураються,
Хай кругом зима,
Та холоду я не лякаюся. 

На відстані всі речі,
Малесенькі немов.
І страхи мої безодні,
Не вернуться і знов

Сама собі я покажу
Що вільна перейти межу,
Добро і зло - їх тут нема!
Нема!

Все одно, все одно
Я і вітер, і небеса.
Все одно, все одно
Умре в очах сльоза.
Це мій дім. Тут лишаюся.
Хай кругом зима

Хай сила рине в землю - так бажаю я!
Як віхола заклубочиться хай душа моя!
Я починаю розуміти - це вже край!
Немає вороття! Колишнє, прощавай!

Все одно, все одно
Я заграю немов зоря!
Все одно, все одно
Навік змінилась я!
Це мій світ! Ним пишаюся!
Хай кругом зима!
Та холоду я не лякаюся...