Ніжні звуки цвіту пелюстками 
Сріблом снігу устеляють світ.
Білий лебідь закружляв над нами 
Чи калина ронить білий цвіт.

Це не лебідь і не цвіт калини, 
І не звуки, навіть не слова.
Серце сина, сина України 
В кожнім звуку пісні ожива

Ніжні звуки, мов проміння сонця, 
Зігрівають душі матерів.
У світлицю в рідне їх віконце 
Ллється щирий солов’їний спів.

Це не промінь, не спів солов’їний 
І не звуки, навіть не слова.
Серце сина, сина України 
В кожнім звуку пісні ожива.

Лине пісня, славі батьків вірна, 
Ой не ллється – б’є мов джерело.
Та свавільна, горда, непокірна, 
Та в якої зради не було.

Не джерельце, не спів солов’їний
І не звуки, навіть не слова.

Серце сина, сина України 
В кожнім звуку пісні ожива.