Знайди мій крик серед німих очей,
Мій голос тихий – ти його почуєш.
Я схована у синяві ночей,
Шукай і знайдеш, дихай і відчуєш.

Лякай мене страхіттями й мерцями,
А я боятимусь зостатися без тебе.
Ми будем битися єдиними серцями
Й під ранок засинати просто неба...

Лікуй мене, підсовуй панацею,
Я буду хвора завжди лиш тобою.
Світ наших душ – міфічна Одіссея,
Вино з троянд, розведене водою.

Цілуй мене словами і рукою,
Все інше допишу і прочитаю.
Я буду іншою, я буду не такою,
Та головне я БУДУ!! Обіцяю!

Шукай мене у снах, коли немає –
Ти знаєш: наше місце, п’ята ранку.
Ми подумки схід сонця проклинаєм,
Однак... Ще три години до світанку...

© Ірина Фломіна