Кава з цигаркою – ранок,
Мої вуста не живі
Очі в спогадах втрачають
Зміст кольорів наче ртуть
Вже набридла та самотність
Але квіти розквітнуть
Ти прийдеш із сяйвом
Коли я вже не сплю
Я знав що ти, що будеш до кінця іти
Зі мною іти за край землі

Сутність боротьбою стала
Що залежний звичкою
В дзеркало не посміхаюсь
Тільки в скронях блимаю
Я надіюся на тебе
Тільки ти мене врятуй
Ти прийдеш із сяйвом
Коли я вже не сплю
Я знав що ти, що будеш до кінця іти
Зі мною іти за край землі