Темненькая нічка тьмою світ закрила, (2)
Тьмою світ закрила.

А Пречиста Діва по світу ходила,
Прийшла до багача, (2) на ніч ся просила:

– Пане господарю, переночуй мене,
Бо темная нічка (2) находить на мене.

А той пан господар не хтів ночувати,
Сказав своїм слугам (2) собаками гнати.

А тії собаки як ся налякали –
Перед Матір Божов (2) на колінця впали.

А Пречиста Діва по світу ходила.
Прийшла до бідного, (2) на ніч ся просила.

– Пустив би Тя, пустив переночувати,
Але ж я не маю (2) вечероньки дати.

– Не треба, не треба вечероньки твої,
Тільки пусти ж мене (2) до стаєньки свої.

– Вставай, жінко, вставай, доки будеш спала?
Щось наша стаєнька (2) світлом засіяла.

То не сонце сходить, не місяць заходить,
То Пречиста Діва (2) свого Сина родить.                                
                                                                                         Темненькая нічка тьмою світ закрила,(2)                                                                      Тьмою світ закрила.