Цей білий сніг дику гору обліг,
Навіть сліду тут нема.
Безлюдне неначе царство,
А царюю я сама.
І завиває вітер,
Хуга в серці зла.
Втримати в собі 
Силу не змогла...

То схаменись,
То доведи.
Ти -  хороша, 
І буде так завжди.
Сховай свій дар,
В душі на дно.
Уже всеодно...

Всеодно, всеодно,
На волю шугне воно.
Всеодно,всеодно,
Я здалася вже давно.
Хай женуть,
Хай цураються,
Хай кругом зима,
Та холоду я не лякаюся.

На відстані всі речі
Малесенькі немов.
І страхи мої безодні
Не вернуться і знов...

Сама собі я покажу,
Що вільна перейти межу,
Добро і зло - їх тут нема,
Нема...

Всеодно, всеодно,
Я і вітер і небеса.
Всеодно, всеодно,
Умре в очах сльоза.

Це мій світ,
Тут лишаюся,
Хай кругом зима...

Хай сила рине в землю,
Так бажаю я.
Так віхола заглубочиться,
Хай душа моя...
Я починаю розуміти
Це вже край,
Немає вороття,
Колишнє - прощавай!

Всеодно, всеодно,
Я заграю немов зоря.
Всеодно, всеодно,
Навік змінилась я.
Ось мій світ,
Ним пишаюся.
Хай кругом зима,
Та холоду я не лякаюся...