Гомоніла, про неволю свою гомоніла 
Та скусала всі губи у кров
Україна змордована моя Україно
Ти поругана згноблена знов

Ти поснула, тебе зрадники тихо приспали
Вмили в вуха отруту тобі
Ти так довго, так солодко й глибоко спала
Що не чула як гинуть сини

Україна я твій вірний солдат, Україно!
Я тобі все що маю віддам, я загину
Я за волю свою безсильну загину
Та не дам подалати тебе ворогам 

Прокидайся, прокинся моя Україно
Підіймай своїх мужніх дітей
Хай твій заклик від краю до краю долине
Хай прокинеться віра у серцях людей

Україно, о ненько моя моя Україно
я спочув тебе кличе своїм 
І у крові, у воїні пеклекльнім загину 
Аби зникили дроти що над серце м твоїм

Україна, я твій вірний солдат
Я тобі все що маю віддам, я загину
Я за волю свою безсильну загину
Та не дам подалати тебе ворогам 

І тоді запанує у твоєму краї
Благодатна та вільна доба
Не холопи господарі станемо, знаю
Що звільниться на віки Україна моя