Куплет 1:
Я оточений із усіх сторін
я в оточенні високих стін
серце калатає просто неймовірно
робота виконана дійсно ювелірно
загнали в кут і я один тут
без судді розпочався суд
Чого все так сам себе питаю
напевно просто так я відчуваю
як близько те, від чого не втечеш
мій ворог десь тут, але де ж?
Так близько, наскільки близько проблеми.
Пісок чи порох насипаний в Едемі?
Дим є, вогню нема. Як може бути так?
шось я заплутався, я десь тут заблукав.
У білому переважило чорне
На що вказують мої симптоми?
Я недовірливий чи обережний?
це параноя чи протилежність?
тихі дні опинились далеко.
куди ж куди зникло відчуття безпеки?

Приспів:
Близько ворог мій я почну бій
просто на війні як на війні
хто зна де чужі, а де свої?
може я Дон Кіхот? може це вітряки?

Куплет 3:
Глибоко вдихни, видихни і відпусти
дні вже не будуть такими, якими були
угору чи вниз все йде кудись,
лиш ми й надалі на стару адресу шлемо листи
у шлемах ми, готові до війни
погані теми нас кудись завели..
Злітаю з котушок, потрапляю на мушку.
Серце б'ється швидко, стало так душно.
Безсонні ночі одна за одною.
Життя - гра, вчуся на помилках своїх
блАго, багАто їх було, а я не вірив
світ не був сірим, а ми дуріли.
Воювали із власною тінню
засліплені агресією не розуміли
зрозумів пізно, переконувати марно
недовіри до себе чекаю від завтра.
Прожену секунди, хай віддалять минуле..
я відійду, витягну кулі.
Хай розрядженою буде моя зброя.
Притягують напад думки про оборону.
раніше я не знав цього, не знав цього
крок за кроком, від простого до складного.
старе обличчя чи нова спина?
Якщо самі не спинимось, ніхто нас не спинить!..