Я зрозуміла що не буду найгарнішою
і краще тобі колись рідше напишу
Краще чи може гірше, 
і телефон не дзвонить,в кімнаті тиша
Мама заспокоює каже тихше
і серце крається із-за тих ще
які були колись в моєму житті
які звались друзями, але вже не ті
А там в середині болить без упину
останні оці ж бо хвилини,
і знаєте, я вас як ви мене покину
і знаєте, я вас як ви мене....
і хай би як там не боліло
колись може звикну, де ж мої крила?
Мене накрило, ось цім всім вже серйозно
І на тілі і в душі вже якось морозно
А якшо просто, то мені вже це набридло
запасний варіант це якось вже занадто бридко
і знаєш, якось хочеться щоб обняли.
але не чужі, а знаєш всетаки ти
і вже не знайти те що було,
для тебе воно вже давно загуло
а я б хотіла, щоб ти там не робив би
всі кажуть дурепа, але це вже постійно
По стійно, дай я тебе поцілую,
останній раз, і я вже не жартую
я розвернусь, а ти затримай мене
мої мрії, це дійсьно вже дурне
обійми мене блін, ну давай швидше
але потім знову я не той вже
і як ножем, ти ж нічого не обіцяв
немає сили волі, вже все дістало
ти там спілкуєшся і з ними жартуєш,
а я готова вбити тих дівуль з якими ти контактуєш

дійсьно жаль шо ця пісня нічого не змінить
хоч передам відчуття і останні новини
але чомусь я трохи тобі потрібна, 
але лише на годину, секунду хвилину...
час плине, а я до тебе прагну лину
і воно колись в тобі загине,
з іншою чому ж так просто
на міліон відповідей не має голосу
Не прошу пробаченння, давай до побачення
вже немають значення всі ваші вибачення
про те що мовчала знає тільки мама
і то по очам вона все читала
а я мовчала бо ж мене ніхто не слухав,
чи ваші вуха не чули моїх слів тупо
Глухо билось те чого  нема в середині
прощайте я не ваша віднині