Якось він її залишив просто-просто
Посеред пустого міста, на зупинці.
Мегаполіс схожим став на тихий острів:
Де юрба - там хвилі сині, хмарки Ниці.

Стало темно і самотньо, та згодом
Їй птахи з дерев гукнули: "Пусте це".
Шепотіло листя "Смішна та втрата,
Не сумуй, сестро, - кращого варта".

Почуття напрокат, мов стріли гострі.
За ударом удар - все по під серце.
В цьому світі з тобою ми тільки гості,
Ні секунди не згай - не повернеться.

Шукай мене, там де біль мине. Між зла людей не є місце моє.
Шукай мене там де біль мене. Ось, де я є. Де всі мої є.
Шукай мене, там де біль мине. Між зла людей не є місце твоє.
Шукай мене там де біль мене. Ось, де ти є. Де всі твої є.

Вогні великих міст так схожі на рай-рай.
Манять і кличуть тебе і мене.
Дівчинко, будь собою, на все зважай.
Чуй голоси шепочуть: продай душу, продай-продай-продай.

Почуття напрокат, мов стріли гострі.
За ударом удар - все по під серце.
В цьому світі з тобою ми тільки гості,
Ні секунди не згай - не повернеться.

Шукай мене, там де біль мине. Між зла людей не є місце моє.
Шукай мене там де біль мене. Ось, де я є. Де всі мої є.
Шукай мене, там де біль мине. Між зла людей не є місце твоє.
Шукай мене там де біль мене. Ось, де ти є. Де всі твої є.

Ось, де я є. Де всі мої є.
Де я є. Де всі мої є.
Де я є. Де всі мої є.

Шукай мене, там де біль мине. Між зла людей не є місце моє.
Шукай мене там де біль мене. Ось, де я є. Де всі мої є.
Шукай мене, там де біль мине. Між зла людей не є місце твоє.
Шукай мене там де біль мене. Ось, де ти є. Де всі твої є.