Розсипано зорями солі по небу
 По чорному шляху та білим піском
 Скажи мені, Діду, мені знати треба
 Чумацьким чому називають його.

 Чом серце стискає обіймами туги
 Коли на одинці безодня і я
 Проймає до п`ят, і тоді добре чути,
 Щось хоче сказати та стогне земля

 Приспів:
 Історія роду
 Наш зоряний шлях
 У тебе як лінія долі
 На лівій долоні.
 Це прадіди наші,
 Тому наша кров
 Сльози і піт солоні.

 Від самих Варяг аж у Греки дорогу
 Своїми кістками мостили брати,
 Померлих ховали, молилися Богу
 І далі рушали, бо мусили йти.

 Хтозна, чим дорогою доля зустріне,
 Пірнач гайдамаки, татарська стріла.
 Хтозна, чи заробить чумак копійчину,
 Чи стрічку червону на роги вола.

 Приспів

 Де кроком останнім у вічність ступали,
 Узбіччям трухлявіють чорні хрести.
 А душі чумацькі до неба злітали
 І досі зірками нам світять вони

 Приспів