Я її шукаю! ти її шукаєш! 
 Ми її шукаєм – істина! 
 Всі її шукають! Так не вистачає! 
 Правди ми питаєм – де вона?! 
 - 
 Мій будинок то моя в’язниця. 
 Тут мені не спиться,не сидиться. 
 Вічний храм агресії і ліні. 
 Я сиджу у чотирьох проклятих стінах. 
 Все життя я від людей ховаюсь, 
 Як побаче хто одразу затуляюсь. 
 Я потвора! З цим я маю жити, 
 І спокійно можу лиш в ночі ходити… 
 - 
 За обрій сонце сховалось, я не знаю де я маю йти.. 
 Знов мовчать холодні зорі, я блукаю в повній темноті! 
 Всі шукають вічно спокій, а знаходять лиш самих себе.. 
 І питання правда де?!! 
 - 
 Мій будинок то моя в’язниця 
 За його стінами бродять гарні лиця. 
 Я дивлюся у мале віконце. 
 Я так довго в темноті що очі ріже сонце. 
 Карма це моя, і я тут буду. 
 Нізащо й ніколи не покажусь людям 
 Що мені лишається дурному? 
 Дочекатися лиш ночі і іти із дому…. 
 - 
 За обрій сонце сховалось, я не знаю де я маю йти.. 
 Знов мовчать холодні зорі, я блукаю в повній темноті! 
 Всі шукають вічно спокій, а знаходять лиш самих себе.. 
 І питання правда де?!! 
 - 
 Я ненавиджу день!! 
 Я сліпий наче кріт!! 
 Міліони людей… 
 Я один на весь світ….