Гуде вітер в руїнах осель
Коптить небо пожеж полум'я
І серце не може вже слухати як
Стогне омита сльозами земля
"Де ти, Правда, схована ти?"
Мати питає у сина
І дивиться в очі, і руки до неба
Тягне, а там мов могила ...

Рідна земля - нестаріюча біль
У самом серці Європи
Не віддамо ми звірям цієї землі
Тут наша земля, слов'янськи народи!

Перунів вогонь хай запалить наші серця
Перунів вогонь, Перунів вогонь 
Не чутно птахів з-за сліз матерей
Перунів вогонь, перунів вогонь
Овіяна славою Батьків Рідна Земля
Від рук чужинських катів страждає вона

Станьте, як леви, один за одного,
і тримайтеся князів своїх,
і Перун буде коло Вас
і перемогу дасть Вам!
Слава Богам нашим
до кінець кінця земля чужої
і до благ усіляких Русі - 
і так буде, бо ті слова 
маємо від Богів 

"Де та Слава наших дідів?"
Син питає в батька
"Чи ми зможемо стати у бій як один?
чи візьмемо зброю Правди рука?"