Сьогодні небо,
саме як тоді...
Осіні дні
Залишили у моїм вікні
Зірване листя,
розірваний час...
І ніби для нас,
Місто дихало лише для нас.

І я вірю в те,
Що твоя душа
Буде вічно там, де є моя...
І я вірю в те,
Що серце твоє
Буде вічно там, де є моє...

А коли день зникне,
з птахами відлетить…
Саме в ту мить
Я відчую, як воно болить…
І з першим промінням
Наступного дня
Прокинусь я,
І побачу, що тебе нема,

Але я вiрю в те,
Що твоя душа
Буде вічно там, де є моя...
І я вірю в те,
Що серце твоє
Буде вічно там, де є моє...

І я вірю в те,
Що моя душа
Буде вічно там, де є твоя...
І я вірю в те,
Що серце моє
Буде вічно там, де є твоє...