Вірю, Надіюсь, Люблю (SwaTok rec.) (исполнитель: Paul_El)
Вірю. Надіюсь. Люблю Ми розійшлись. Я останнє прошу - вислухай те, що я зараз скажу... 1. Ти свої речі зібрала, всі наші фотки спалила, мені на прощання не жарт нахамила. Істерика була: кричала і билась, ти щось пояснити мені намагалась. Я не зрозумів, чому ти пішла... Чи щось загубила, чи може знайшла. Зупинити тебе - не зробив навіть спроби, бо давно вже збагнув, якої ти проби. Ти часто так йшла, та завжди верталась, але в той день "як завжди" не сталось. Десь там глибоко, мабуть, підсвідомо, я все ще НАДІЮСЬ, що ти прийдеш додому... Ти розбила моє серце, розірвала мою душу, може, біль колись й минеться, та зізнатись зараз мушу... Я сумую за тобою, тебе так не вистачає, повернись, мала, до мене, бо ятак тебе кохаю. 2. Зустрів випадково тебе. Ти щаслива. Була не сама. І як завжди красива. Я заглянути в очі тобі забажав, І мій погляд тобі відверто кричав, що без тебе невзмозі я існувати, що ніхто і ніколи не вмів так кохати. Я благаю - вернися! Почуй! Зрозумій! Прагну знову відчути, що нічий я, а твій. Ти всміхнулась так зверхньо, а погляд - пустий. Прочитав по очах, що для тебе чужий. Ти належиш йому, я не належу нікому... Та все ще ВІРЮ... Пробач, що ти вернешся додому. Ти розбила моє серце, розірвала мою душу, може, біль колись й минеться, та зізнатись зараз мушу... Я сумую за тобою, тебе так не вистачає, повернись, мала, до мене, бо ятак тебе кохаю. 3. Ти знову куриш? Я теж. Давай забудем цю клятву. Ми не дотримались разом, хоч в цьому винна лиш ти. Та як забути тебе? Ну як забути?! Прокляття... Мабуть, про нас не забуду... Ніколи... Прости. Скажи мені, що відчула, коли мій погляд зустріла? Скажи, чи серце твоє почало битись частіше? Скажи, чи сталось все так, як цього ти захотіла? Звичайно просто піти, аніж боротись - простіше. Таку, як ти - не зустріну. Любові більш не відчую. Тебе нізащо не кину. Без тебе не проживу я. Тих слів, що мовив тобі - більше не скажу нікому... Я тебе дуже ЛЮБЛЮ! Вернись, будь ласка, додому. Ти розбила моє серце, розірвала мою душу, може, біль колись й минеться, та зізнатись зараз мушу... Я сумую за тобою, тебе так не вистачає, повернись, мала, до мене, бо ятак тебе кохаю... Автор: Света Захарчук [bad word] [bad word] id61926112