2Х
Хай темніє обрій.
Щойно ніч вернеться,
В бій, серця хоробрі -
Хай земля здригнеться.
Дайте ж, чорноброві, 
Нам кохання босе,
В смерті - гонорові.
Ми (її) не боїмося.
_______________________ 

Де ті, що так верещать кожен день
Де не де: Все - не те, Судний день іде.
Де ті, що в голови власних дітей,
Драні Прометеї, пхають темряву замість ідей.
Ворог стільки жив, а чого досягнув - 
Сили? Лом ніхто не зігнув і не розігнув,
Людям не служив, Богу не присягнув,
А без Нього всі вони - лиш вдобрива багну.
Сестри й брати, дайте всім, де ми є,
Засурмити, у бій стати за своє.
Нестрах вродив і тенетами в'є
Наші долі у рід Волі.
Ех, чорноброві, все без тями, але до пуття:
В босої любові ні кінця нема, ні вороття.
Хай, не перевершити нам Бога і Вінця Буття -
Ми можем', як вперше, докохатися до забуття. 
_______________________ 

2Х
Хай темніє обрій.
Щойно ніч вернеться,
В бій, серця хоробрі -
Хай земля здригнеться.
Дайте ж, чорноброві, 
Нам кохання босе,
В смерті - гон орові.
Ми не боїмося.
_______________________ 

Z1. ОКТБ. МК.
Всі, хто там, всі, хто тут
Зараз почує мене.

Наш ворог сильний здалеку і під покровом ночі,
У відповідь на погляд миттю опускає очі.
Мужності нашої уже досить, щоб він завмер,
Бо нас чекають всі, а їх - лише ганебна смерть. 
І сумніватися - не внашому стані
Ми живемо кожен свій деннь, як останній.
Колись ми матимемо вечерю в Раю,
А доти лиш ми пануватимемо у нашім краю.
Бо далі буде гірше і буде тільки важче -
Нас має бути більше, ми маєм стати краще
І бути разом - ось Вам правда без прикрас
І Ви кохатимете нас, наче то був останній раз.
Ми будем Жити, щоб вернутися, а битись доки стане сил.
(Жити) щоб ще раз торкнутись чорнобрової краси.
І видеремо перемогу, мальовану в мріях,
З обіймів смерті, бо на сході уже вечоріє.
_______________________ 

Тож хай темніє обрій.
А щойно ніч вернеться,
У бій, серця хоробрі -
Нехай земля здригнеться.
Дайте ж нам, чорноброві, 
Своє кохання босе,
Ми в смерті - гонорові.
Бо ми не боїмося.