[bad word]  [bad word] nikolasson_poetry

Я ніколи не бачив стільки неба, як у забитих спальних районах. Сірі фортеці багатоквартирників - просто рамки його ікони. Тут так просто прислухатись до себе... Вітер стає для думок фоном - і вони припиняють бути настирними, завмирають, наче коти на долонях. Підталі замети раннього снігу тонуть у купах старого сміття - воно старожил, воно водить дружбу з асфальтом і землею. Брудні калюжі скувала крига, а над районом тихо летять дими цигарок, дими заводів і п'яні дими ідей. Безликі стіни мостів і будинків - мольберти для підлітків у спробах стати для світу новими Бенксі, чи, на крайняк, новими Пікассо. В таких місцях завмирають годинники, а цінні метали найвищої проби втрачають напил штучної честі - цінується лише міцність і маса. В таких місцях на диво настирно прокидається потяг багато палити, прокидається потяг стояти на холоді і поспішно писати якісь нісенітниці... 
У таких секунд - особлива віра. Між голодних котів і людей ситих я блукав поглядом, і ніколи ще не бачив такого щирого місця.