Вечір знов підкрався так
Непомітно
У ліхтарях і у мені
Танцює світло
І вже натомлені твої
Змовкають крила
За мить почнеться грозова
Весняна злива

Ти подаруй мені ключі
Від усіх своїх дверей
Звільни цей вітер і нехай
Він нас забере
Ти ніби свято ніби мить
От-от і догорить
Уночі
Мене боятися навчи
і не боятися навчи
Метелику на плечі

І ніч крадеться на м'яких 
котячих лапах
Вона лягає біля нас
в кутку кімнати
Один лиш змах твого крила
несміливий
Ти в моїм світі землетрус
ним розбудила

Ти подаруй мені ключі
Від усіх своїх дверей
Звільни цей вітер і нехай
Він нас забере
Ти ніби свято ніби мить
От-от і догорить
Уночі
Мене боятися навчи
і не боятися навчи
Метелику на плечі