Я мавкою була захованою сонцем,
Безкрилая душа влітала у віконце.
Долоні просягни, щоб сто ночей не спала -
Почувши слово ти руками б цілувала.

І тихо, як промінь поніжу вуста,
І ти ніколи не взнаєш, що це була я…
Тихо, як промінь поніжу вуста,
І ти ніколи не взнаєш, що це була я…

Це була я…
Це була я…

Я краплею з дощу, що впаде поміж нами -
Чекаю і молю: хвилинами, роками.
Закохана у тінь, сама я тінню стала.
Почувши слово "Ти" в обіймах, я брозстала…

Тихо, як промінь поніжу вуста,
І ти ніколи не взнаєш, що це була я…
Тихо, як промінь поніжу вуста,
І ти ніколи не взнаєш, що це була я…

Тихо, як промінь поніжу вуста,
І ти ніколи не взнаєш, що це була я…
Тихо, як промінь поніжу вуста,
І ти ніколи не взнаєш, що це була я…

Це була я…