У світлі бачу я пітьму, 
і страшно рушити вперед, 
не зволікати й мати віру. 
Я зосередив всю силу. 

Зупинись і почекай до сходу сонця (4) 

Наш час ішов, підкрався ззаду. 
Усе завжди летить вперед, 
та горизонт мені ще рідний, 
у далечі тремтить надія. 

Зупинись і почекай до сходу сонця (4) 

Програю, прощаю, віддаю свою слабість (2) 

І поодинці виходять на розстріл. 
Ми під вічним покривом долі. 
Я бачу інших, що кидають зброю, 
падають під щит своєї волі. 

Я програю, я віддаю свою слабість 

Зупинись, почекай до сходу сонця (4) 

Зупинись і почекай до сходу сонця (4)