Киця-принцеса жила у замку,
Простий Сірий Кіт її полюбив.
Крізь охорону прорвався він зранку,
В кімнату до неї шибку розбив.

Приспів:
Вона не злякалась, вона засміялась,
І ніжно котові промовила: "Мур..."
Отак воно сталось, отак все почалось,
Отак їм у серце потрапив Амур!

В киці бабусі - дворянки, графині,
А дідусі - заможні пани.
А у кота чорна пляма на спині,
Ще й на коліні зашиті штани.

Приспів.

А інші коти, всі породисті, гідні,
Ніяк не могли зрозуміти цей крок.
Вони всі пристойні і зовсім не бідні,
А їх переміг оцей простачок.
А киця - принцеса та ще й поетеса,
І в жилах її голуба тече кров,
Та все це порожнє, не має сенсу,
Як серця торкнеться справжня любов!

Приспів.