Те, що мали ми молоді
Здавалось ніхто не міг то відібрати
Шукали пригоди завжди нові
За гроші душу готові продати
Залишений світом ледве живий
Не хоче солдат на чужині помирати 
Перед очима дружина й сини
І люба дорога до рідної хати 

Він їде додому до хати
Він їде додому до хати
Хоч би ще раз неньку обняти
Він їде додому до хати
Годі чекати
Та сірими стануть скарби золоті
Набридне усе й ти захочеш тікати
Згадаєш рідну домівку в селі
Стареньку стежину до батьківської хати

Він їде додому до хати
Він їде додому до хати
Хоч би ще раз неньку обняти
Він їде додому саме додому до хати
Годі чекати .....