"ПІЛІГРИМ"

Пам’ятаєш, я тобі казав, що все не так?
Пам’ятаєш, я тобі збрехав, завжди бути поруч?
Пам’ятаєш я тобі бажав, щоб твій літак,
Де б ти не блукала, нас з’єднав,
Де б я не блукав...?

Мені ніхто не вірить, я - пілігрим.
І правдатися нащо - це лише грим!
Тобі не можу бути кимось, як собі своїм.
Мені ніхто не вірить, я - пілігрим
І правдатися нащо - це лише грим!
Тобі не можу бути кимось, як собі своїм...

А вже ж той самий поверх
І не вечірня сукня.
Чужий у груди подих...
Хто з кого робить дурня?
А потім зайвий келих -
З твоїх очей минуле.
Розбіглись і загули,
Зустрітися забули...

Мені ніхто не вірить, я - пілігрим.
І правдатися нащо - це лише грим!
Тобі не можу бути кимось, як собі своїм.
Мені ніхто не вірить, я - пілігрим
І правдатися нащо - це лише грим!
Тобі не можу бути кимось, як собі своїм...

І неспокійний океан у мене за вікном,
У тебе знову сніг.
Між нами не один кордон!
І літо цілий рік, а відчуття, що осінь.
У тебе знову сніг, весни немає й досі!

Мені ніхто не вірить, я - пілігрим.
І правдатися нащо - це лише грим!
Тобі не можу бути кимось, як собі своїм.
Мені ніхто не вірить, я - пілігрим
І правдатися нащо - це лише грим!
Тобі не можу бути кимось, як собі своїм...