KOVALERO – Залишся

Світло у вікно бо вже тікала ніч,
А вона, так солодко спала,
Ні я не хочу, і кажу не треба,
Ну хоча б ще годинку, було б добре,
І цей легкий дощ по підвіконню,
Я дивився на неї, і тримав її долоні,
Ми в полоні, один одного, такого теплого,
І я би з нього не тікав ніколи,
Та чомусь ти, голосу мого не чуєш,
Думаєш не люблю, помиляєшся,
Посміхаєшся ніжно, і мені шепочеш,
А в очах холодно чи ти граєш,
Так це дає ефект, ти увійшла в роль,
Але знай, якщо ти секрет, в мене є пароль,
Ти любиш сперечатись, і відстоюєш своє,
Забудь про все, ти лишаєшся у мене…

Залишся, я тебе прошу,
Не треба йти туди,
Я знаю, не хочеш,
І просиш в мене відпусти…

Залишся, я тебе прошу,
Не треба йти туди,
Я знаю, не хочеш,
І просиш в мене відпусти…

Ні не відпущу, бо мені без тебе важко,
А, що якщо, ти залишишся на трошки,
Знаєш, я часто думаю про нас,
І що ти мені потрібна, я казав не раз,
Ти не залишаєш мене ніколи, а коли,
Намагаюся забути, ти приходиш знову,
В мою голову, і все як по колу,
Твої сльози падають до долу,
А я не можу, дивитись на це все,
Хочу тебе заспокоїти, та виходить гірше,
Краще крепше ти тримай мене,
Бо так як я, тебе ніхто не тримає,
Кохання пристрасть, чи це якась магія,
Та все гарячіше, оте полум’я,
Все…ти нікуди не підеш…чуєш…

Залишся, я тебе прошу,
Не треба йти туди,
Я знаю, не хочеш,
І просиш в мене відпусти…

Залишся, я тебе прошу,
Не треба йти туди,
Я знаю, не хочеш,
І просиш в мене відпусти…