KOVALERO - Муза      
                 
Вона дуже добра, і в ній багато зла, 
Вона завжди зі мною, та її часто нема,
Я памятаю той день, коли кидала мене, 
Десь рік небуло,а зараз знову є, 
Вона цікава, я думав, що знаю її, 
А насправді, це були лиш деякі сторінки,
І то багато з них просто білі, 
Або на них якісь невідомі символи, 
Янголи і демони, ти від тих чи тих, 
Світла, темноти скажи яких, 
Ти буваєш різна, та я знаю точно, 
Тобі до душі, дощі і ночі, 
Коли я сплю, ти дивишся на мене, 
Коли ми щось робим, я просто не знаю де ми, 
Часто думаю, хто ж ти така, 
Звідки прийшла, і яка в тебе міссія...

Моя муза, дає грузу,
Коли я до неї лізу,
Як не лізу,
Мене дразнить,
Як не треба, хоче зразу...

Так вона чесна, хоч і багато бреше, 
Я думав вбити її, але ж не час ще, 
Не чув її ніколи, але знаю цей голос,
Не бачив її тіла, та вона космос, 
Вона ніколи не п'є, і я не бачив, що курить, 
Та буває дуже п'яна, мою  голову крутить,  
Любить кричати коли зла, але я також, 
Кидати мати, знову рвати все на шмати, 
Вчить мене правильно жити, та це не факт,  
Мріє і вирить в те, що зробить мені шах і мат, 
Немає телефону, приходить коли хоче, 
Вона дуже терпляча, хоча часто плаче, 
Хоче мене бити, та чомусь допомагає,
А коли щось не так, то відразу тікає, 
А я ж так і незнаю, зая де ти живеш, 
І коли в наступний раз до мене прийдеш??? 

Моя муза, дає грузу,
Коли я до неї лізу,
Як не лізу,
Мене дразнить,
Як не треба, хоче зразу...

Моя муза, дає грузу,
Коли я до неї лізу,
Як не лізу,
Мене дразнить,
Як не треба, хоче зразу...