KOVALERO - Лабіринт

Ти вдома біля вікна, а я до тебе лечу,
Можливо не чекаєш, гризу себе і плачу,
Без сліз, так суто глибоко в душі,
Пишу тобі вірші, йдучи по дощі,
Вулицями міста, яке відкрило свої пащі,
Та мені не страшно, йду дорогою до щастя,
І знай, ти мені потрібна, так буде краще,
І набагато більше шансів, ти плачеш???
Перестань, поглянь, ти у мій погляд,
Головне ти тут, так близько, ну просто поряд,
І я хочу зробити так, щоб  це було завжди,
Це любов, і не кажи мені, але ж ти,
Ну і що, що ми не як дві краплі води,
Це зовсім не означає, що треба іти,
Цеж набагато краще, бути різними,
Були би ми однакові, було би все по іншому,
Я не кажу про те, що в нас немає спільного,
Звичайно є, та воно засекречене,
У нашій пам'яті, це не забути ніколи,
Листи давно пом'яті, непідібрати паролі,
Три символи у неї, три символи у мене,
Гаряче полум'я, нас підіймає вище неба,
Вище неба...

У кохання правил не існує,
Темний сум, в світлі сумми,
Мої думи лише для тебе,
І так буде скільки треба...

У кохання правил не існує,
Темний сум, в світлі сумми,
Мої думи лише для тебе,
І так буде скільки треба...

Ти сумуєш за мною, вдома така одна,
А я так далеко від тебе як так,
Час летить повільно, нереально й нудно,
Бо без тебе він такий завжди, чесно...
Щоби скоротити, я буду градус пити,
А плити давлять, хочуть мене вбити,
А ти звониш, і мені вже легше,
Поцілунки перші, ще на моїй душі,
Першить горло, і тіло холодне,
Проте кров кипить, а душа голодна,
Лід в кип'яток, тріщить як вогонь,
Не залиш осторонь, тих холодних долонь,
Тихо, слухай, чуєш хтось шепоче,
Як не чуєш, я жартую, цеж мій почерк,
Не ображайся, прошу не став прочерк,
Поручні не втримали, я падаю, тільки не плач,
Хоча цей плач, я бачу напевно від щастя,
Це якесь напастя, Сонце не грайся,
Облиш ти, я повторюю залишся,
Сльози і радість, я заблудився,
У цьому складному, любовному лабіринті,
З якого я не зможу вийти, навіть по карті,
А ти знаєш його, це якесь кіно,
Тримаємось за руки, значить так мало бути,
День за днем, роки за роками,
З тобою блукав, і продовжую блукати,
Стій зачекай, ну куди ти так спішиш,
Часу мало, та я знаю, ти мене тривожиш,
Тільки як можеш, тільки як хочеш, ну щож ти хочеш?
Нервуєш чи сумуєш, кохаєш чи граєш?
Кохаєш чи граєш?
Скажи мені...

У кохання правил не існує,
Темний сум, в світлі сумми,
Мої думи лише для тебе,
І так буде скільки треба...

У кохання правил не існує,
Темний сум, в світлі сумми,
Мої думи лише для тебе,
І так буде скільки треба...