Ой, у тисяча сімьсот
Та й дев'яносто першім році
Прийшов указ від цариці -
Йти на Кубань-ріку.                 | (2)

Прощай наше Подніпров'я,
Славна Україна,
Не з охотой покидаєм,
А що скажеш – не питаєм.            | (2)

Ой, судили-рядили,
З ким прощались-сперечались,
Гей, на мир дуба посадили.          | (2)

А що скаже пан Чепига,
Та й ще Головатий,
Гей, третий край нам оживати.       | (2)

А, як будем проживати,
Бусурмана воювати,
Гей, таку славу здобувати.          | (2)

Прощавайтеся із нами,
Таврія море та лимани
Гей, одесанський кочубей.           | (2)

В море ми горой ходили,
Славу здобували,
Гей, військо чорноморськоє кріпили. | (2)

А у нашім краї брати не рубає,
А чи живі, чи здорові,
Через море питаєм?..                | (2)

Ой, у тисяча сімьсот
Та й дев'яносто першім році
Прийшов указ від цариці -
Йти на Кубань-ріку.                 | (2)